sanskrit in ukraine

Передмова

Цей скромний твір складається лише з 65 рядків. Але ж він несе в собі багато цікавого, що розширює межі відомого для практика і дослідника йоґи:
  • • незвичні назви чакр (рядки 2-3 й далі);
    • опис енергетичних практик (майже вся перша частина твору);
    • ідея відповідності макрокосму до мікрокосму (рядки 3-7);
    • сприйняття терміну «дх’яна» як техніки ньяси (рядки 33-36);
    • з’єднання енергії сонця та місяця (а також прани й апани) завдяки вправам зі свадхіштханою (рядки 11, 14, 15, 16);
    • роздуми про природу відчуття часу, який перебуває в маніпурі (рядок 40);
    • ідея про залежність стану свідомості від стану дихання та від підпорядкування енергій (рядки 43-44);
    • ідея про коріння божеств не зовні, а всередині особистості (рядок 3, рядок 46);
    • оцінка техніки візуалізації як більш простої, ніж техніка контролю своїх енергій, дихання і свідомості (рядки 51-56);
    • ідея слідування дхармі як альтернативний шлях практики йоґи (рядки 58-60);
    • ієрархія практик від простіших до складніших — дхарма, карма, медитація, пізнання (рядки 61-62).

Перша частина

namo ādināthāya ||

īśvara uvāca ||

Вітання Первинному господарю!

Володар промовив:

candrasūryas tathā vahni śarīre daśa nāḍikāḥ |
pañcasthā vāyava pañca manobindustathaiva ca ||1||

В тілі [перебувають]: сонце, місяць, десять каналів та п’ять енергій-пран, які розташовані в п’яти місцях, а також розум та сíм’я.

ṣaṭcakraṃ merudaṇḍañca oḍḍiyānaṃ1 tathaiva ca |jālaṃdharaṃ kāmarūpaṃ pūrṇagiri śrīhastakaḥ ||2||

prakīrtiḥ kṣetrapuruṣo brahmāviṣṇuśivastathā |nadā nadyaḥ samudrāśca bhuvanāni caturdaśaḥ ||3||

1 можливе прочитання слова  uḍḍiyānaṃ.

Також [в тілі розташовуються] шість чакр:

    • • меруданда (стебло Меру),
    • • оддіяна (та, що піднімається вгору),
    • • джаландхара (та, що утримує воду),
    • • камарупа (та, що має форму бажань),
    • • пурнаґірі (наповнена вершина),
    • • шрихаттака (скупчення світла), 2
  • також [в тілі перебувають]: природа, людина-творець, Брахма, Вішну, Шива, потоки, річки, океани та чотирнадцять світів.
 2 «Буддійські тантри співвідносять географічні місця з енергетичними центрами тонкого тіла, а саме: чотири «первинні» пітхі тантричного буддизму і каула-йоґіні-тантри: Кама-рупа (храм Камакх’я в Асамі на голубій горі під назвою Нілачала або Нілакуна), Джаландхара (місце поклоніння Махамайї або Ваджрешварі), Пурнагірі (місце розташування незрозуміле). Уддіяна (ймовірно, в долині Сват в Пакистані)». «Ґоракша-йоґа-шастра: дипломатичний та критичний переклад з анотацією» Nils Jacob Liersch.

brahmāṇḍe ye guṇāḥ saṃti te tiṣṭhaṃti kalevare |
teṣāṃ saṃkṣepataḥ sādhyaṃ pravadanti śuvismṛte (śucismite)3 ||4||

3 слово  śuvismṛte оригінального тексту в перекладі було замінено на śucismite, згідно того, що запропоновано критичним виданням. Далі в тексті (в дужках) буду вказувати той варіант написання, який присутній в перекладі.

Властивості, які існують у всесвіті4, присутні й у тілі [людини]. Їх стисло іменують «те, що слід удосконалювати», о, Та, що має чисту усмішку.

4 Яйце Брахми.

meruśṛṅge sthite candro dviraṣṭā kalayā yutaḥ |
aharniśaṃ tuṣārābhāṃ sudhāṃ varṣatyadhomukhaṃ ||5||

Коли Місяць перебуває на вершині Меру5, він пов’язаний [з нею] протягом 16 кала6. Вдень та вночі вона крапає вниз нектаром, кольором подібним до снігу.

5 Зверху хребта.
6 Одиниця часу.

sudhāṃśur dvividhas rāvī pīyūṣam biṃdum eva ca | taralas tu sudhā jñeyā ghano biṃdur udāhṛtaḥ ||6||

Місяць витікає двома видами [речовин] – нектаром та сíм’ям. Нектар варто знати як рідину, сíм’я відомо як тверда [речовина]. 

ekabiṃdu sadā brahmā utpatti-sthiti-tārakaḥ |
biṃdu-vargasya sādhyena deha-siddhiḥ prajāyate ||7||

Брахма – це єдине сíм’я, захисник народження і життя.

Досконалість тіла з’явиться завдяки удосконаленню різновидів груп сімен.

javākusumasaṃkāśo vasthi(vasti)deśe susobhane |madhyam-āmūlaṃ saṃvyāpya sūryan(s) tiṣṭhati dehināṃ ||8||

О, Найпрекрасніша! Сонце, кольором наче жовта квітка7, розташоване в людей у ділянці живота і повністю заповнює середину від коріння.

7 Шафран.

kalādvādaśabhiḥ sūryo vahnir daśakalāyutaḥ |
sarveṣāṃ dehināṃ tiṣthet annādiḥ pāvakaḥ (pācakaḥ) sadā ||9||

[Внутрішнє] сонце [має] дванадцять частин, вогонь наділений десятьма частинами. Цей вогонь у всіх людей повинен бути таким, що завжди перетравлює їжу та схожі субстанції.

tuṣāraṃ varṣate candro raviḥ śuṣyati sarvadā |
tat-saṃyoge sthitaḥ prāṇaḥ viyogān maraṇaṃ bhavet ||10||

Холодом краплить місяць, а сонце завжди висушує [холод]. В їх з’єднанні виникає життя, від їх роз’єднання настане смерть.

ūrdhvaṃ yāti raver raśmir adhaś candrāmṛtaṃ sadā| abhyāsāt kāmarūpena yogaṃ yoga vidoviduḥ ||11||

Сіяння сонця завжди рухається вгору, а нектар місяця8вниз, за допомогою практик з [чакрою] камарупою мудреці йоґи знають [їх] з’єднання.

8 Амріта нектар безсмертя.

ayaṃ yogasamudraṃ ca vasantaḥ9 parikīrtitaḥ |
arogī ca bhave(d)devī prāṇāpānaika yogataḥ ||12||

9  vasantaḥ — у гибрідному санскриті ця форма називного відмінку від vasat.

І цей океан йоґи називається весною10

О, богине, здоров’я слід [набувати] шляхом єдності двох видів енергій — прани та апани.

10 Можливий інший переклад даного місця: «те, що живе назване цим океаном йоґи»

prāṇaś candramayo jñeyo’ pānaḥ sūryamayas tathā |
anayoḥ saṃgamaṃ sadhyaṃ rajobījasya sādhanaṃ ||13||

Слід знати енергію-прану як ту, що складається з місяця, енергію-апану — як ту, що складається з сонця. Зустріч цих двох енергій — досконалість та керування чоловічим та жіночим сíм’ям.

oḍḍīyānaṃ dṛḍhaṃ bandhaṃ kṛtvā recakapūrakau |
samānāpānayor yogaḥ prāṇāpānekayogataḥ ||14||

Коли стійка уддіяна-бандха виконана під час вдиху та видиху, [тоді виникає] з’єднання енергій самани й апани, завдяки об’єднанню енергій прани й апани.

kāmarūpe trir(tribhir) yogaḥ prāṇāpāne samānakau (prāṇāpāne samānakaiḥ) |

nābhiśaktiḥ dvayor  (nābhiśaktidvayor) madhye oḍḍiyānaṃ taducyate ||15||

vahnau jālaṃdharo jñeyaḥ kāmarūpaśca garbhake |

pūrṇagiriḥ hṛdirmadhye śrīhadvaṃ (śrīhaṭṭaṃ) tālukopari ||16||

[Коли] в камарупі [здійсниться] союз трьох енергій: прани, апани і самани, [тоді] в середині двох пупкових енергій [виникає] та, що називається оддіяною. [Оддіяна перебуває] у вогні, [також] повинна бути відома джаландхара, камарупа [повинна бути відомою] в утробі, пурнагірі — в середині грудей, шрихатта — вище піднебіння.

ākuṃcya guḍamūlan tu cibukaṃ hṛdayopari |navadvārāṇi saṃyamya kukṣim āpūrya vāyunā ||17||

cāraṇaṃ sarvvanāḍīnāṃ dehavahniḥ pradīpanaṃ |vaṃhneḥ (vahneḥ) pradīpanāt nityaṃ annādeḥ pācanaṃ bhavet ||18||

Потім слід зжати основу ануса, після [слід встановивши] над грудьми підборіддя та наповнивши живіт повітрям, далі слід підпорядкувати дев’ять дверей, [тоді] у всіх каналах [з’явиться] світловий тілесний вогонь.

Від світіння [цього] вогню завжди буде [відбуватися] перетравлення їжі й подібних субстанцій.

annādeḥ pācanāt nityaṃ rasavṛddhiḥ prajāyate |
svabhāvād bīja evāsau biṃdu(biṃduṃ) bibhartti nānyathā ||19||

Від перетравлення їжі та іншого виникнуть і зростуть тілесні соки (раси). За своєю природою сíм’я живить саме сíм`ям-біджа, а не інакше.

adhikaṃ sarvagātreṣu bhavanti cāṣṭadhāvataḥ (cāṣṭadhātavaḥ) |vāyur eva paro dehe mūlasāraḥ prakīrttitaḥ (prakīrtitaḥ) ||20||

Крім того, у всіх частинах тіла з’явиться вісім компонентів (прана, апана, самана, в’яна, удана, ваю, бінду, біджа). [Серед них] — енергія-ваю відома в тілі як сутність основи.

vāyoḥ prasādhanād eva āyurvṛddhi dine dine |
hṛdiḥ (hṛdi) prāṇo guḍe’pānaḥ samāno nābhisaṃsthitaḥ ||21||

udānaḥ kaṇṭhadeśe ca vyānaḥ sarvaśarīragaḥ |
sthānavāyuñ ca saṃkṣipya vasthideśe punaḥ punaḥ ||22||

Від підпорядкування енергії-ваю — з кожним днем росте здоров’я.

В грудях — енергія-прана, в анусі — апана, місце перебування самани — в пупку, а удани — в межах горла. В’яна рухається по всьому тілу, знову і знову збираючи в животі енергію з місць свого перебування.

udghāte ye11 cakranālaṃ suṣumṇāyā(ṃ) sugopitaṃ |brahmagranthiṃ tato vāyur viśati madhyamāṃ ||23||

Слід виявити стебло чакр11, добре приховане в сушумні12, тоді енергія-ваю увійде в серединний вузол Брахми13.

11 В критичному виданні це місце пропонують читати як  udghātayec, в такому разі повний переклад рядка буде таким: «слід відкривати стебло чакр, яке добре приховане в сушумні, тоді енергія-ваю входить в серединний вузол Брахми».

12 Центральний канал в тонкому тілі.

13 Брахма-грантхі — мається на увазі муладхара.

 

svādhicakraliṃgamūle tato vāyur viśatyapi |
maṇipūraṃ nābhideśe tato vidhyāt sadā gatiḥ ||24||

Далі вона увійде в свадхічакру, яка [міститься] в корені статевого члена, далі [її] шлях завжди проникає в маніпуру в місці пупка. 

hṛdimadhye viṣṇugraṃthiṃ bhitvā kaṇṭhaguṇākaraṃ | tālumūlaṃ sudhācakre bhitvā rudrālayaṃ vrajet ||25||

Коли ж [енергія-ваю] простромить усередині грудей вузол Вішну14, [а після] простромить скупчення чеснот у горлі, в судха-чакрі15 в основі піднебіння, [тоді вона] прийде до місця перебування Рудри16.

14 Вішну-грантхі — мається на увазі анахата.

15 Або в «нектарній чакрі», мається на увазі вішуддха

16 Місце перебування Рудри (Шіви) — мається на увазі аджна.

cakraṃ cakra(ṃ) yadā bhittvā vāyur yāti pure pure |vāyunā saha yogeṇa binduṃ (bindus) tatraiva gacchati ||26||

Простромивши кожну чакру, енергія-ваю рухається в кожне [наступне] місце перебування. Туди ж, з допомогою йоґи, рухається сíм’я з енергією-ваю.

yāvanasthāṃ vraje vāyu bindusthānena gacchati |
śaṃkhinī nālasaṃprāpya cāsthiśūnyaṃ vibhartisaḥ ||27||
(yām avasthāṃ vrajed vāyur bindus tām eva gacchati |
śaṅkhinīnālaṃ saṃprāpya ca atiśūnyaṃ bibharti saḥ ||)

До якого місця рухається енергія-ваю, туди й рухається сíм’я. Досягнувши каналу Шанкхіні, вона несе найвищу порожнечу. 

tataḥ kṣīramayo dehaḥ piṇḍasiddho bhaved dhruvaṃ |
evaṃ abhyāsayogeṇa naro brahmani yaḥ sthitaḥ ||28||

tasya pāpaṃ kṣayaṃ yāti janmakoṭiśatārjitaṃ |
māse māse’śvamedhaśca yajñasya ca phalaṃ bhavet ||29||

Відтак тіло набуде стану молока, безперечно, досягнувши округлості17.

Ця людина, за допомогою практик йоґи стає тим, хто перебуває в Брахмані, в нього зменшаться вади, набуті за безмежні роки народжень і набуде він плід жертви   ашвамедхі18 з місяця в місяць.

17 Можливо, мова йде про рівномірне ефірне поле — пранамайякошу.

18 Принесення коня у жертву.

varṣa(e)ṇarājasūryasya phalaṃ tasya na saṃśayaḥ |
dahyate sarvapāpāni koṭijanmārjitāni ca ||30||

Упродовж року набуде [він] плід [як від]  жертвоприношення Раджасуя, без сумніву.

Згорять всі проступки, що були набуті протягом безмежних народжень.

īhaivābhyāsayogeṇa tṛṇāni vahninā jathā (yathā) |
tapāṃsi yoni (yāni) kathyaṃte yajñadānavratāni ca ||31||

Тут [у цьому світі], наче як трави [згорають легко] від вогню у тих, хто практикує йоґу, [легко запаляться] аскези, відомі як обітниці, дарування та принесення у жертву.19

19 Мова йде, що тому, хто практикує йогу легко даються аскези.

koṭikoṭiguṇais tāni bhavatyabhyāsayogataḥ |
nandanti pitaraḥ sarve putro (putrā) yogānusāriṇī ||32||

bhuñjaste ca sukhaṃ sarvaṃ sarvaduḥkhavivarjitām |
(bhuñjante ca sukhaṃ sarve sarva-duḥkha-vivarjitāḥ |)

Від практик йоґи [ця аскеза] стане наповненою безліччю чеснот. 

Всі предки радіють сину, що дотримується йоґи, вони насолоджуються всім щастям, позбувшись усіх нещасть.

Друга частина

devyuvāca ||

upāyaṃ dhyānayogasya bruhi me śaśiseṣara (śaśiśekhara) ।yallabdhvā yoginaḥ sarve mucyate janma baṃdhanāt ||33||

Богиня мовила:

О, Прикрашений-місяцем20, розкажи мені про саме той метод дх’яна-йоґи, опанування яким звільняє всіх від прив’язаності до народжень.

20 Шіва.

īśvarovāca  

nābhimadhye sthito brahmā hṛdi madhye tu mādhavaḥ |śirasi śaṅkaro jñeyas tristhānaṃ muktidaṃ smṛtaṃ ||34||

Володар мовив:

Слід знати, що в середині пупка перебуває Брахма, в середині ж грудей — Махава21. Шанкару22, слід знати як того, хто [перебуває] в голові. Саме такі три місця відомі як ті, що «дають звільнення».

21 Вішну.

22 Шіву.

nābhimadhye paraṃ jyotiḥ pradīpaṃ taddaśāṅgulaṃ |

jyotipuñja(ś) ca cakravat hṛdimadhye ca tiṣṭhati ||35||

В середині пупка — вище світло, що палає на десять пальців, в середині грудей же перебуває потік світла у формі кола.

 śuddhasphaṭikasaṃkāśaṃ caṃdrakoṭi samaprabhaṃ |dhyāyet mūddhni śivajyoti ghṛtapiṇḍasivoddhṛtaṃ ||36||

Слід медитувати на [таке] світло Шіви в голові, яскравість сіяння [якого], наче незчисленна кількість місяців, немов чистий кришталь, схожий з піднятою кулькою топленого масла.

acañcalaṃ manaṃ kṛtvā trayāṇāṃ jyotiṣāṃ śanaiḥ |
melakaṃ vāyubiṃdūbhyāṃ kartavyaṃ manasā budhaiḥ ||37||
kāmarūpe cakranāle madhyamāṃ madhyagocare (madhyamāmadhyagocare) |
tathā cakreṣu sarveṣu pratyaṃ (pṛthag) jyotiḥ pradṛśyate ||38||

За допомогою розуму,23  що зроблений нерухомим, ті, хто пробудилися, нехай з’єднують поступово три світла з енергією ваю і сíм’ям, [тоді] в стеблі чакри Камарупи, в її центрі, і поза її центром, і у кожній чакрі з’явиться світло.

23 Манасу.

yasminnabhyāsato vāyurmano biṃdustathaiva ca |
jyotiṣi (jyotīṃṣi) trīṇi tatraiva teṣu cātmā pratiṣṭhati ||39||

Самість24 з’явиться у тих людей, в яких завдяки практикам з’являються три світла: розум, сíм’я та енергія-ваю.

24 Атман.

nābhimadhyeṣu sarveṣu jyotiṣāṃ dīpyate yathā |
tatraiva cāsthi śūnye tu kālacāraḥ palāyate ||40||

(nābhimadhye ca sarveṣu jyotiḥ saṃdīpyate yathā |
tatraiva cātiśūnye tu kālacāraḥ palāyate ||)

Коли ж світло виникає в середині пупка, тоді в повній порожнечі зникає хід часу.

evaṃ dhyānaṃ sadā buddhyā kuryāt jyotirmayaṃ buddhaḥ |jyoṭiṣāṃ vāyu biṃdurnāmelakaṃ muktidāyakaṃ ||41||

(evaṃ dhyānaṃ sadā buddhyā kuryāt jyotirmayaṃ budhaḥ |jyotiṣāṃ vāyubindūnāṃ melakaṃ muktidāyakaṃ ||)

Тому мудрий нехай завжди робить за допомогою розуму25 дх’яну, що складається зі світла. З’єднання світла, енергії-ваю та сíм’я дасть звільнення.

25 Буддхі. 

evaṃ dhyānasthiraṃ yasya na vākyaṃ labhyate manaḥ |vāyurbindu manaścātmā tasya sarvasthiraṃ bhavet ||42|

(evaṃ dhyānaṃ sthiraṃ yasya na bāhyaṃ labhyate manaḥ |vāyur bindur manaś cātmā tasya sarvaṃ sthiraṃ bhavet ||)

У [практика], розум якого стійкий в дх’яні [і] не є досяжним для слів, у того стійким буде все: енергія ваю, сíм’я, свідомість та самість.

cale bindau cale citte cale vāyau ca sarvadā |
calate calamānosau  mṛtyumabhyeti śāśvata ||43|

(calate calyamāno ’sau mṛtyum abhyeti śāśvatam ||)

Завжди, коли блукають безконтрольні сíм’я, свідомість та енергія-ваю, бувши приведеними в рух, [тоді] цей [практик] йде до неминучої смерті.

tasmādevañcalā bhūtvā * * * * * * * *26 |bhavet ||44||

(tasmād acañcalo bhūtvā yogī dhyāne sthirāyate |ku .. .. .. .. .. .. tya svayaṃ brahmasamo bhavet ||)

26 в цьому місці оригінал тексту пошкоджений.

Тому, ставши нерухомим, йогін утверджується в медитації й сам стає рівним Брахману.

kathitaṃ dhyānayogasya samuddeśe ca vismṛte |dhyānātītaṃ paraṃ brahma sarvaśāstreṣu gopitaṃ ||45||

Коли забуто, що сказане про дх’яна-йоґу в приписах — [тоді стає осяжним] найвищий Брахман, що перебуває за межами медитації та оберігається у всіх вченнях.

brahmāviṣṇuśivādīnāṃ ekosau(eko ’sau) janakāvibhuḥ |ādhāro bhuvanānāñca dehasthā dehastho) dehavarjitāḥ ||46||

ekovyāpīśasaṃ * *? nirguṇaḥ prakṛte paraḥ |janma vṛddhyādi rahita ātmāsarvagatānyayaḥ ||47||

(eko vyāpīśaḥ saṃvṛtter nirguṇaḥ prakṛter paraḥ | janmavṛddhyādirahita ātmā sarvagato ’vyayaḥ ||)

Він – єдиний творець і господар для [богів, починаючи з] Брахми, Шіви, Вішну та інших, він — підтримка всіх створінь, [тих, що] залишили тіла і [ті, що] перебувають у тілах.

 [Він —] єдиний, [він —] володар, що проникає всюди, позбавлений якості буття, що переважає всю природу, залишивши народження, старіння і тому подібне, всепроникний незмінний атман.

nirālaṃve manaḥ kṛtvā kuryācchunye manasthiraṃ |anitya khaṇḍayet sarvaṃ yatkiñcit manasārjitaṃ ||48||

(nirālaṃbe manaḥ kṛtvā kūryāc chūnye manaḥ sthiraṃ |)

Встановивши свою свідомість у безперечності, слід робити її стійкою в порожнечі, слід знищувати все непостійне, що породжується розумом.

khaṇḍayet satataṃ devi vinaṣṭaṃ pañcabhautikaṃ |karaṇāni manaścaiva yadā brahmaṇi nīyate ||49||

tadā brahmapadaṃ prāpya yogī mukti padaṃ vrajet |animādi guṇāstasya * * * * * * * *? ||50||

(tadā brahmapadaṃ prāpya yogī muktipadaṃ vrajet |animādiguṇās tasya sarvaṃ sidhyati nānyathā ||)

 

Слід розділяти постійно, о богине, зникле, що  стосується п’яти першоелементів27. Коли дії та свідомість перебувають у Брахмані, тоді набувши стан Брахмана, йогін прийде до стану звільнення і досягне всіх його якостей, починаючи з найдрібнішої, і ніяк інакше.

27 Тобто, те, що належить до матеріального.

Третя частина

devyuvāca ||

indriyānā * * * * * * * * * * * ||

gocaraṃ kathaṃ tasya śiṣyaiś ca kṣudrabuddhibhiḥ || 51||

Богиня мовила:

Яка ж практика цієї [медитації] для учнів з нестійкою свідомістю?

īśvarovāca

brahmāṇḍa (brahmāṇḍasyordhvato)  * * *? brahma  paraṃ (brahmapadaṃ) jyotirmayaṃ śubhaṃ |tadūrddhañca paraṃ viṣṇoḥ hṛdaye ca guṇānvitaṃ ||52||

tadūrddhañcaiva rudrāṇāṃ (tadūrdhvañ ca rudrapadaṃ) dṛśyate nātra saṃśayaḥ |tadūrddhañca mahāśūnyaṃ yatra brahma yathāśramaṃ ||53||

Володар мовив:

У співвідношенні з періодом життя28 [слід медитувати] [або на таке] місце перебування Брахми [що розташовується] вище всесвіту29, прекрасне, що складається зі світла, [або] над ним — [слід медитувати на] місце перебування Вішну, з’єднання в серці з доброчесностями, [або] на те, що видніється  вище нього [на] — місце перебування Рудри [або] вище цього — [на] велику тишу, де Брахман, в цьому немає сумнівів.

28 Період життя — ашрам. Мається на увазі, що медитація буде відрізнятися в різні періоди життя — (слід медитувати на Брахму — в період брахмачар’ї, у період учнівства; на Вішну — в період гріхастхи, період створення сім’ї, дому, стосунків; на Рудру — в період ванапрастхі, це період самітника, що живе осіло в лісі; на Брахмана — в період яті, період бродячого аскета), згідно з Манусмріті.

29 Яйця Брахми.

tatraiva ca mano nītvā mahāśūnyamayopari |
kālasya ra(ca)kṣayaṃ jñātvā svayaṃ brahmasamo bhavet ||54||

Привівши розум вище великої тиші, й самостійно пізнавши зникнення часу [практик] досягає рівності Брахману.

ata eva śivādīnāṃ nidrāvyājena pārvatī |pratyadde (pratyakṣe) jñānacintāyāṃ na kiñcidanyathā bhavet ||55||

Так, о Парваті, саме завдячуючи мистецтву Шіви30 й інших [богів], що схоже на сон в сприйнятті, в роздумах і в знанні, іншого нічого бути не повинно31.

30 Припускаємо, що мова йде про описану вище медитацію.

31 Крім практики, вказані в рядках 52-54.

evaṃ śakrādayo devāḥ siddhāśca varavarṇina |siddhāḥ siddhaṃ prakurvanti te yānti paramā gatiḥ ||56|| 

Схоже [за допомогою цієї медитації], й Індра, й інші божества, й сіддхи прекрасні та успішні, вдосконалюються й ідуть найвищим шляхом.

mānuṣāścātmikā ye ca gandharvvoragakinnarā (gandharvoragakinnarāḥ) |
evaṃ yogasamāsādhya gacchantiṃ (gacchanti) paramāṃ gatiṃ ||57||

Ті, хто мають природу людей, гандхарви, наги32 й кіннари33, таким чином вдосконалюючись в йозі, слідують найвищим шляхом

32 Раса змій.

33 Міфічні істоти з тілом людини і головою коня.

hiṃsārthe ca vrajet kālaṃ tena nāstikavādinaḥ | asatyanīcatākrūrāḥ dvijavedaviniṃdakāḥ (dvijavedavinindakāḥ) ||58||

asevā gurupāde ca sarvadharma vivarjitā |

ālasau pīḍitā (ālasyapīḍitā) ye ca kāmakrodhaprapīḍitā ||59||

tathābhyāsavihīnāśca yogataḥ parihīyate |tena muktipadaṃ yāti dharme nānena pārvatai ||60||

І навіть ті [люди], які мандрують деякий час для заподіяння шкоди — ті схиблені, брехливі, низькі, злі, ті, хто ганьблять веди й брахманів, ті, хто не шанують ноги наставника, а також позбавлені усіх законів справедливості34, а також ті, хто страждає від лінощів, бажання і гніву, ті, хто залишили практики, відсторонилися від йоґи, [навіть вони] цією ж [медитацією]35 йдуть до місця звільнення, до дотримання законів36, а не до чогось іншого, о Парваті.

34 Дхарми.

35 Вказаної вище.

36 Тут можливий інший переклад: йдуть до звільнення, слідуючи дхармі.

kecij jānanti dharmāṇi kecit karmāṇi śobhane |
kecit dhyānaṃ praśaṃsanti vijñānañ ca paraṃ param ||61||

dharmmakarmmādikaṃ (dharmakarmādhikā) ye ca vijñānam upadeśataḥ |
sādhyaṃ cānukramaṃ kṛtvā te yāti (yānti) paramāṃ gatiṃ || 62 ||

О Прекрасна! Деякі [люди] знають закони [справедливості]37, деякі [знають] наслідки діянь38, деякі проголошують найкращим медитацію і пізнання.

Ті ж [люди], які [спочатку] досягли успіху в [наслідках] діянь і законах, [а потім] із навчання [отримали] пізнання39, поступово вдосконалюючи себе, вони йдуть найкращим шляхом.

37 Дхарми.

38 Карми.

39 Можливий інший переклад цього рядка: «люди, які з навчання досягнули знань законів, наслідків діянь і [медитації]».

yaścenaṃ śṛṇuyān nityaṃ kathā sarvva yathā smṛtāṃ |
sarvvapāpakṣayaṃ tasya brahmaṇasadanaṃ bhajet ||63||
(yaś cainaṃ śṛṇuyān nityaṃ kathāṃ sarvam yathāsmṛtāṃ |
 sarvapāpakṣayaṃ tasya brahmaṇaḥ sadanaṃ bhajet ||)

Той, хто слухає весь цей текст постійно, розказаний з пам’яті, в того знищуються [наслідки] помилкових діянь і отримає [він] стан Брахмана.

svakṛcchravaṇamātreṇa brahmahatyāṃ vyapohatiḥ |
dinekanāśvamedhānāṃ yajñānāñca phalaṃ labhet ||64||(svakṛt ṡravaṇa-mātreṇa brahma-hatyāṃ vyapohati|
dinaikena aśvamedhānāṃ yajñānāñ ca phalaṃ labhet ||)

Від одного прослуховування [станеться] усунення [наслідків] здійсненого самостійно вбивства брахмана, й набуде він плід жертвопринесення Ашвамедхи за один день.

 yaḥ paṭhet pāṭhyayed vāpi sarvayajñaphalaṃ labhet |
ataḥ puṇyataraṃ śāstraṃ nocātra vidyate kvacit ||65||

Той, хто прочитає [його] собі або іншому, той набуде плід всіх жертвопринесень. Ось найкращий текст, й іншого ніякого [подібного] нема.

mūlasāreti ॥
iti gorakṣajogaśāstrasamāptaṃ ||  

Викладення основ.

Ось повна Ґоракша-йоґа-шастра.

Про переклад тексту

Твір «Ґоракша-йоґа-шастра» переклав англійською та німецькою дослідник Нільс Л’єрш у 2018 році (його дослідження і переклад представлені на сайті www.academia.edu). Згідно з цим дослідженням датою манускрипту є початок XV століття.

Переклад російською було виконано безпосередньо з санскритського варіанту тексту Тетяною Приходько. Мова тексту — санскрит, шрифт — неварі. Манускрипт має назву «Gorakṣajogaśāstra Śrī Gaṅgādhara». Видання Nils Jacob Liersch.

Перклад українською виконували учасники проектів «Санскрит в Україні» та «Бібліотека йоґи»: Андрій Грабовий та Марта Коник.

Деякі місця в тексті неварі містять пошкодження, слова, що не існують, і помилкові граматичні структури. Через це в тих місцях перекладач запропонувала заміни (деякі з них збіглися з критичним виданням Нільса Л’єрша, але не всі). У випадку заміни, виправлений варіант санскритського тексту вказаний в дужках.

Нюанси термінології — в тексті згадані вісім основних компонентів тіла: прана, апана, самана, в’яна, удана, ваю, бінду, біджа. Оскільки всі вісім було перераховано в одному списку як схожі та далі за текстом названі словом «вітри», у зв’язку з цим перекладаємо їх в сенсі різних типів енергій. Без перекладу залишено слово «чакра» й імена божеств.

Текст поділено на три частини згідно з його змістом.

Переклад з санскриту вересень 2020.

Переклад українською 30 серпня 2022.