Шарада-тілака-тантра
Перекладачі — Євгенія Шевчук і Тетяна Приходько, проєкт «Санскрит в Україні»
sāradātilakam tantram ।
śrīlakṣmaṇācāyryeṇa saṅkalitam ।
paṇḍitakulapatinā vi,
e upādhidhāriṇā
śrī-jīvānanda-vidyā-sāgara-bhaṭṭācāryyeṇa
saṃskṛtaṃ prakāśitañca ।
dvitīyasaṃskaraṇam ।
kalikātānagare
sarasvatauyantre mudritam । 1882
Шарада-тілака-тантра
atha pañca-viṃśaḥ paṭalaḥ
25 глава
atha yogaṃ pravakṣyāmi sāṅgaṃ saṃvit-pradāyakam। 1a
aikyaṃ jīva-ātmanor āhur yogaṃ yoga-viśāradāḥ||1|| 1b
śiva-ātmanor abhedena prati-pattiḥ pare vi-duḥ। 2a
śiva-śaktyā atmakaṃ jñānaṃ jagur āgama-vedinaḥ||2|| 2b
purāṇa-puruṣasyānye jñānam āhur vīśāradāḥ। 3a
Отже, я розповім про практики тієї йоґи, яка дарує усвідомленість.
Знавці йоґи визначають її як єдність особистої життєвості (джіви) та духовного зародка (атмана).
Практики інших традицій кажуть так: “Вища самосвідомість (самвід) [досягається] за допомоги нерозділення індивідуального духовного зародка (атмана) та Шіви”. Знавці Вед прийшли [до висновку, що] знання має природу Шіви і Шакті. Інакші мудреці стверджують, що знання – від древнього Пуруші.
jitvā ādau ātmanaḥ śatrūn kāmādīn yogam abhyaset||3|| 3b
kāma-krodhau lobha-mohau tat paraṃ mada-matsarau | 4a
vadanti duḥkhadān etān ari-ṣaḍvargam ātmanaḥ ||4|| 4b
yoga-aṣṭakaiḥ imān jitvā yoginaḥ yogam āpnuyuḥ । 5a
Шість ворогів, що приносять нещастя, такі: бажання та гнів, жадібність та затьмарення, сп’яніння та заздрість. Перемігши цих ворогів за допомогою восьми практик йоґи, нехай йоґіни опановують йоґу.
yama-niyamau āsana-prāṇāyāmau tataḥ param ॥ 5 ॥ 5b
pratyāhāraṃ dhāraṇa-ākhyaṃ dhyānaṃ sārddhaṃ samādhinā । 6a
aṣṭāṅgān yāhuḥ etāni yoginaḥ yoga-sādhane ॥ 6 ॥ 6b
З приводу практик йоґи, йоґіни описують такі вісім частин: яма1, ніяма2, асана3, пранаяма4, а після – пратьягара5 та частини, що називаються дгарана6, дг’яна7 і самадгі8.
1-2 Самообмеження.
3 Тілесні пози.
4 Вправи для дихання.
5 Вправи для уваги та концентрації органів чуття.
6 Концентрація свідомості.
7 Медитація.
8 Стан свідомості.
ahiṃsā satyam asteyaṃ brahmacaryaṃ kṛpā ārjavam (japa-ārjavam)| 7a
kṣamā dhṛtiḥ mītāhāraḥ śaucaṃ ceti yamā daśa||7|| 7b
9 Незаподіяння шкоди.
10 Правдивість.
11 Відмова від присвоєння чужого.
12 Утримання.
13 Співчуття.
14 Доброзичливість.
15 Витримка.
16 Стійкість.
17 Помірність у їжі.
18 Очищення.
tapaḥ santoṣaḥ āstikyaṃ dānaṃ devasya pūjanama। 8a
siddhānta-śravaṇaṃ ca eva hrīḥ matiḥ ca japaḥ ūham27 (japā ācchatam) ||8|| 8b
daśe te niyamāḥ proktāḥ yoga-śāstra-viśāradaiḥ। 9a
19 Практики аскези.
20 Радість.
21 Дарування.
22 Філософська доктрина.
23 Скромність
24 Мудрість.
25 Вдумливе повторення мантр або текстів.
26 Філософський роздум.
27 Тут ми припускаємо помилку у тексті — ऊहतम् слід читати як ऊहम्.
padmāsanaṃ svastikākhyaṃ vajraṃ bhadrāsanaṃ tathā||9|| 9b
vīrāsanam iti proktaṃ kramād āsana-pañcakam| 10a
ūrvoḥ upari vinyasya samyak pāda-tale ubhe||10|| 10b
aṅguṣṭhau ca nibanīyāt (nibadhnīyāt) hastābhyāṃ vyut kramāt tataḥ (ataḥ)। 11a
padmāsanam iti proktaṃ yogināṃ hṛdayaṅ-gamam||11|| 11b
jānūr rvo antare samyak kṛtvā pādatale ubhe| 12a
ṛju-kāyaḥ viśed yogī svastikaṃ tat pracakṣate||12| 12b
30 Поза щастя.
sīvanyāḥ pārśvayor nyasyed gulpha-yugmaṃ suniścalam| 13a
vṛṣaṇa-adhas pārśva-pādau pāṇibhyāṃ paribandhayet||13|| 13b
bhadrāsanaṃ samuddiṣṭaṃ yogibhiḥ pūjitaṃ param| 14a
31 Поза процвітання.
ūrvoḥ pādau kramān-nyasyed- jānunoḥ (jānvoḥ) pratyaṅ-mukha-aṅgulī (praṅ-mukha-aṅgulīḥ)32 || 14b
karau nidadhyād ākhyātaṃ vajrāsanam anuttamam। 15a
32 У дужках є альтернативний варіант запису цього тексту.
33 Поза твердості.
ekaṃ pāda-madhaḥ kṛtvā vinyasya-ūrau tathā itaram||15b
ṛju-kāyaḥ viśed yogī vīrāsanam itīritam| 16a
Пранаями
iḍayā”karṣayed vāyuṃ bāhyaṃ ṣoḍaśa-mātrayā|| 16b
dhārayet pūritaṃ (pūjitaṃ) yogī catuḥṣaṣṭyā tu mātrayā| 17a
suṣumṇā-madhya-gaṃ samyag dvātriṃśan-mātrayā śanaiḥ|| 17b
nāḍyā piṅgalayā cainaṃ recayed yoga-vittamaḥ। 18a
prāṇāyāmam imaṃ prāhur yoga-śāstra-viśāradāḥ|| 18b
35 Назва каналу, який бере початок від лівої ніздрі.
36 Назва центрального каналуу, який іде вздовж хребта.
bhūyaḥ bhūyaḥ kramāt tasya abhyāsena samācaret| 19a
mātrā-vṛddhi-krameṇa eva samyag dvādaśa ṣoḍaśa||19|| 19b
prāṇāyāmo hi dvividhaḥ sagarbhe (sagarbho)37‘garbha eva ca। 20a
japa-dhyānādibhir yuktaṃ sagarbhaṃ taṃ vidur budhāḥ|| 20b
tad apetaṃ (tad-anyaṃ taṃ) vigarbhaṃ ca prāṇāyāmaṃ pare viduḥ| 21a
kramād abhyasataḥ puṃsaḥ dehe sveda-udgamaḥ adhamaḥ|| 21b
madhyamaḥ kampa-saṃyuktaḥ bhūmi-tyāgaḥ paraḥ mataḥ| 22a
uttamasya guṇa-avāptiḥ yāvat śīlanam iṣyate||22b
indriyāṇāṃ vicaratāṃ viṣayeṣu nirargalam| 23a
balādāharaṇaṃ tebhyaḥ pratyāhāraḥ bhidhīyate| (vidhīyate) | 23b
aṅguṣṭha-gulpha-jānu-ūru-sīvanī-liṅga-nābhiṣu| 24a
hṛd-grīvā-kaṇṭha-deśeṣu lambikāyāṃ tataḥ nasi (param)||24b
bhrūmadhye mastaker mūni (mūrghni) dvādaśānte yathāvidhi| 25a
Коли органи чуття безперешкодно блукають серед об’єктів, [тоді] із зусиллям [слід] повертати [їх] від цих [об’єктів].
Згідно з приписами пратьяхара виконується в таких місцях: великому пальці ноги, кісточці, коліні, стегні, вуздечці, члені, пупці, серці, шиї, горлі, небі, потім у носі, в міжбров’ї, в голові, на лобі, на краю дванадцяти38.
38 В кінці 12 — dvādaśāntа. Згідно з глосарієм школи Трика існує кілька Двадашант:
(1) Багьядвадашанта, Зовнішня Двадашанта: це точка на відстані 12 пальців від кінчика носа зовні після видиху.
(2) Антар-двадашанта, Внутрішня Двадашанта: це точка на відстані 12 пальців в центрі грудей (тобто точка, в якій закінчується вдих).
(3) Багьядвадашанта між бровами.
(4) Ūrdhvadvādaśānta — відстань 12 пальців від маківки.