Мегхадута — Хмара-вістун
поема Калідаси
переклад зроблено впродовж семінару з читання тексту під керуванням Тетяни Приходько у серпні 2024
1.1
На горі, що була прихистком Рамі,
серед щільного затінку дерев,
серед вод, освячених Сітою,
оселився апсари син, якша.
Його слава зайшла за Асту
(тобто згасла) через власну недбалість.
Важке покарання Кубери —
жити рік у розлуці з коханою.
1.2
Вісім місяців вже як якша
живе на горі Читракуті.
Браслети полишили його запʼястя,
що схудлі через розлуку.
Та у першій день місяця Ашадха,
побачив він у небі хмару,
яка накотилася на Читракуту,
наче слон, що кличе погратись.
1.3 -4
Надовго задивився на небо
якша, слуга Кубери.
Вже настав місяць Шравана,
(що наприкінці літа).
Він ледве стримував сльози,
насилу ворушив ногами,
та все дивився на те,
що породило цікавість.
І щасливому, хмара — розвага,
що ж позбавленому обіймів?
Зібравши квітки кутаджа,
склав він підношення хмарі,
та направив разом з привітанням.
Щоб продовжити життя в коханій,
вирішив він через хмару,
про себе надіслати новини.
1.5
Що хмара? Пара, світло,
вода і вітер. Посилання ж передають
крізь органи чуття розумні.
В стражданні пристрасті,
про це подумати не здатний, якша
просив про передачу звістки хмару.
Хто може мислити, хто ні —
закоханий це неспроможний розрізнити.
1.7
«О хмара, ти даруєш воду
та захист від страждань.
Неси ж моїй коханій
звісточку про мене,
якого гнів Кубери з нею розлучив.
Лети заради цього ти до міста
панів над якшами — до Алаки.
Там стінами палаців грає світло,
яке тече із зачіски Владики,
що носить місяць у волоссі.
Він тут гуляє зовні у садах.
1.10
І тихо-тихо колисатиме тебе
попутний вітер.
І чатака співатиме солодко,
він зліва супроводжує тебе,
бо пʼє лиш воду дощову.
Вітатимуть тебе лелеки,
адже ти передвіщаєш
їм нащадків скоро.
Вони служитимуть тобі намистом,
радуючи око.
1.13
О хмарино,
послухай зараз про той шлях,
що личить для твоєї мандрівці.
А потім послухай звісточку,
насолоду для вух коханих.
У своїх мандрах, щоразу як відчуєш втому,
ти залишайся відпочити на піках гір,
а напившись цілющої озерної води,
йди далі.
1.16
«В тобі — урожай» — так скажуть
привабливі милі селянки,
не навчені грати бровами.
Там, над полем Мала
напийся запаху свіжої ріллі,
та ще трохи слідуй на захід,
а після — знов на північ.
1.19
На шляху зупинись ти над лісом,
де живуть дружини мисливців.
Над ними пролий свої води,
стане легшим твій шлях до Віндхʼї.
Її гострі скелясті схили
річку Реву розділяють на ланки,
немов малюють орнамент,
прикрашаючи тіло слона.
1.23
У прагненні донести послання,
тобі передбачаю я зупинки
на горах, оповитих ароматом
кукубха-квіток, що розкрились.
Тебе привітають там вголос,
павичі, виблискуючи очима.
Але ж ти спробуй швидше
рушити у шлях свій далі.
1.25
У всіх краях столиця Відіша відома.
Її досягши, скуштуєш плід утіх любовних,
адже пригубиш там
ти води річки Ветраваті,
що хвилями рябить,
немов би підіймає брові,
твій грім почувши з берегів.
1.32
На світанку вітер з річки Шипри
принесе п’янкі пісні фламінго.
Сповнився він ароматом,
торкнувшись лотосів квітучих.
А потім в Уджайіні
він забере любовну втому,
з жіночих тіл, немов коханця шепіт.
Деякі нотатки щодо метафор Мегхадути
Шлока 1.1 та як читати Мегхадуту
1.16 пити очима та грати бровами
tvayy āyattaṃ kṛṣiphalam iti bhrūvikārānabhijñaiḥ prītisnigdhair janapadavadhūlocanaiḥ pīyamānaḥ /
«Від тебе урожай залежить», так, очима в тебе вп’явшись,
Селянки говоритимуть, не вміючи бровами грати.
(переклад Павла Ріттера)
У цій строфі зустрічаємо дві цікаві метафори — «очима в тебе вп’явшись» та «не вміючи бровами грати».
«Впиватися очима» походить від «пити», та й санскритом також, pīyamānaḥ — від кореня पा «пити».
locanaiḥ་pīyamānaḥ — “Ті, що пʼють очима”.
Друга метафора, bhrūvikārānabhijñaiḥ — «[Селянки], що не вміюь грати бровами» — вираз культурної різниці між городом та селом півтори тисячі років тому.
(Англійський переклад Кале не відібражає цих нюансів:
«Intently gazed upon by the country women. since the fruit of husbandry depends upon you, with eyes glistening through joy and ignorant of sportive movements»)
річка Шипра
1.32 Робота вітру
dīrghīkurvan paṭu madakalaṃ kūjitaṃ sārasānāṃ pratyūṣeṣu sphuṭitakamalāmodamaitrīkaṣāyaḥ / yatra strīṇāṃ harati surataglānim aṅgānukūlaḥ siprāvātaḥ priyatama iva prārthanācāṭukāraḥ // 31 //
Наш переклад:
На світанку вітер з річки Шипра несе з собою пісні любовних ігор фламінго.
Насичений ароматом квітучих лотосів, що ввібрав, торкнувшись,
в Уджайіні він забере в жінок втому любовних ігор, немов коханця солодка зваба.
Переклад Павла Ріттера:
Там вітер з Шіпри запашний від лотосів, що розквітають; Удосвіта розносить він закоханих фламінго співи, Втішає він жінок, що роздратовані через кохання, Коли коханець жартома продовжує розваги.
1.41 Субхашити Мегхадути
Деякі рядки поетичних творів стали окремими висловами які називають «субхашіта». Так сталося з частиною 41 (38) рядка поеми «Хмара вісник».
मन्दायन्ते न खलु सुहृदाम् अभ्युपेतार्थ-कृत्याः ॥ ४१ ॥
Не зволікають ті, хто дав обіцянку другу.
Переклад П.Ріттера:
Доручення приятелів повинен виконать, шляхетний
В цьому рядку зустрічаємо рідку форму дієслова मन्दायन्ते (зволікають) — деномінатив. Це дієслово, що утворене від іменника मन्द повільний.
Правила утворення таких дієслів можна знайти у Goldman, урок 20, та Deshpande урок 43.
Карта географічних назв Мегхадути.
1.44 Географія та еротика
tasyāḥ kiṃcit karadhṛtam iva prāptavānīraśākhaṃ hṛtvā nīlaṃ salilavasanaṃ muktarodhonitambam / prasthānaṃ te katham api sakhe lambamānasya bhāvi jñātāsvādo vivṛtajaghanāṃ ko vihātuṃ samarthaḥ | 1.44
Переклад Павла Ріттера:
Зірвавши синій водяний серпанок очеретом гнучим,
Ніби руками, береги круті, мов стегна, їй відкривши,
Як зможеш, опустившись, знову далі полетіти,
Залишиш любку, що з оголеною нею покохався?
Наш переклад:
О друже! Коли Гамбхіра-річка зніме стрімке вбрання води, оголить вона стегна-береги, немов її тримають гілками тростини, тож як тобі піти?
Ніхто не в змозі облишити оголені стегна, пізнавши їхню насолоду.
2.2. Шість квіток Індії в одному вірші
haste līlākamalam alakaṃ bālakundānuviddhaṃ nītā lodhraprasavarajasā pāṇḍutām ānanaśrīḥ / cūḍāpāśe navakuravakaṃ cāru karṇe śirīṣaṃ sīmante ca tvadupagamajaṃ yatra nīpaṃ vadhūnām // 2.2
Переклад Павла Ріттера
В руках жінок — лотос, в кучерях гірлянди жасминові,
Чудово вкриті їх бліді обличчя пилом квітів лодхра,
На голові — вінки з куравака, шіріші-квіти в ухах,
А в них на шиях ніп-бруньки на твій прихід
розкрились раптом.
Наш переклад
Жінки Алакі прикрашають руки лотосами, що розквітають в листопаді. Їх кучері прикрашені гірляндами з квіткі-кунда, що розквітає в грудні. Обличчя їх бліді завдяки пилку квитів лодхра, що зʼявляються у лютні. Верхівка зачіски — це квітка квітня — куравака. Тендітні липневі шіріша-квітки в їхніх вухах. Проділ волосся прикрашають ніпи, що народились, як прийшли дощі.
Завдяки коментарю Маллінатха, ми знайшли, що ці шість квіток належать шести різним сезонам.